21:01,Субота, 15.12.2018 Доброго дня  Гість | Група "Гости" | RSS   Головна Мій профіль Вихід






Перша школа - чемпіон!!! Ми першу школу!!!


Ваша думка
Яку б чарівну силу ви хотіли б мати?
Всього відповідей: 241
Чат
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2016 » Березень » 22 » Районне Шевченківське свято.
10:02
Районне Шевченківське свято.

Традиційний захід - вшанування пам`яті великого Кобзаря - Т.Г. Шевченка у цьому році відбувся у нашій школі під назвою " Шевченківські музи"

Далека і гірка була Тарасова любов, одвічні протилежності в житті, кружила заметіль навколо доль, заплуталось кохання в крижаній імлі, але серед снігів, снігів, снігів Ішла у мрії ти, зоря весни.

Уперше незбагненні почуття пробудила в хлоп’ячій незахищеній  душі сусідська дівчина Оксана Коваленко.

 29 червня 1843 року він зустрічає на балу Ганну Закревську.  У цій жінці Тарас побачив одухотворений образ. 

Доля готувала Шевченку нову зустріч з жінкою, якій у листопаді 1843 Шевченко адресує такі рядки:« О добрый ангел! Молюсь й плачу перед тобою. Ты утвердила во мне веру всуществование святых на земле”. Ця жінка – княжна Варвара Миколаївна Рєпніна.

Узимку 1854-1855 р. Шевченкові знов зблиснула зірка кохання – й закотилася. Йдеться про дружину коменданта Новопетрівської фортеці, матір трьох дітей – Агату Ускову. Поет захопився нею безтямно,відчайдушно. А скільки і яких високих мрій було виткано в душі! Агата Ускова довго здавалася йому вищою досконалістю.

Вирвавшись із осоружної фортеці, поет мріє якомога швидше потрапити до Петербурга. Та доля на цілих п’ять місяців міцно пов’язує його з Нижнім Новгородом. Там Шевченко освідчується в коханні 15-річній актрисі Катерині Піуновій,незважаючи на 28 років різниці між ними. Так уже судилося, що невеличка, гінка, кучерява Катерина (яке символічне для поета ім’я) була фатально схожа на першу, освячену, осяяну дитинством, кохану Оксану.

Всевишній   у 1858 р. послав  поетові юну Марію, дружину прославленого поета Максимовича (“И где он, антикварий, выкопал такое свежее, чистое, добро?”), а потім останню надію на щасливе подружнє життя – Ликеру Полусмакову.

Поета не стало. Згасла свічка його життя. Але залишилось слово, яке не має обмежень  просторі, бо воно злітає все вище і вище, до вершин духу генія, де немає розбитих мрій, надій, розчарувань.

 Також на заході була присутня наша поетеса - Зоя Яківна Видашенко.

 

 

 

Переглядів: 123 | Додав: Оленка | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Реєстрація
...
...

   





Новоодеська ЗОШ №1 © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz